отаманів
ОТА́МАНІВ, нова, нове.
Належний отаманові.
Отаманів курінь стояв посередині, а наоколо містились, де припало, вовгурянці (О. Стороженко);
І от по слову отамановому викресали чумаки вогню й підпалили з берега комиш... (М. Коцюбинський);
[Мошко:] Паненко, приставайте до отаманового товариства, тут вам буде добре. Отаман веселий – музики любить, співи (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)