отамечки
ОТА́МЕЧКИ, присл., розм.
Те саме, що ота́м.
[Горпина:] Учора був [дзиґлик] отамечки, а сьогодні вже он куди ставляй його! (М. Кропивницький);
– Отамечки я наглядів в вас на лежанці миску з ласощами (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)