отамечки
ОТА́МЕЧКИ, присл., розм. Те саме, що ота́м.
[Горпина:] Учора був [дзиглик] отамечки, а сьогодні вже он куди ставляй його! (Кроп., II, 1958, 243);
— Отамечки я наглядів в вас на лежанці миску з ласощами (Н.-Лев., III, 1956, 112).
Словник української мови (СУМ-11)