отамо
ОТАМО́, присл., розм. Те саме, що ота́м.
— Отамо посідаємо! — скрикнув Власов і перший побіг на облюбовану місцину (Мирний, IV, 1955, 141).
Словник української мови (СУМ-11)ОТАМО́, присл., розм. Те саме, що ота́м.
— Отамо посідаємо! — скрикнув Власов і перший побіг на облюбовану місцину (Мирний, IV, 1955, 141).
Словник української мови (СУМ-11)