отарний

ОТА́РНИЙ, а, е.

Прикм. до ота́ра.

Пасовища поділяють на гуртові й отарні ділянки (з наук. літ.);

// Характерний для отари.

Сей народ не міг виробити в собі нічого, – нічого, опріч безладного, безглуздого отарного духу (Б. Грінченко).

Значення в інших словниках

1. отарний — ота́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. отарний — -а, -е. Прикм. до отара.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отарний — ОТА́РНИЙ, а, е. Прикм. до ота́ра. Пасовища поділяють на гуртові й отарні ділянки (Колг. енц., 1, 1956, 459).  Словник української мови в 11 томах