отетеніти

ОТЕТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко.

Те саме, що отетері́ти.

Побачили на ньому сорочку, крадену у нас, спитали – де взяв, а він мовчить, – отетенів (Сл. Б. Грінченка);

Побачила [Марійка] возик, а на ньому Лаврика, півника, торбинки, клуночки – й отетеніла (І. Вирган).

Значення в інших словниках

1. отетеніти — отетені́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отетеніти — -ію, -ієш, док., розм., рідко. Те саме, що отетеріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отетеніти — РОЗГУБИ́ТИСЯ (втратити спокій, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому тощо), СПАНТЕЛИ́ЧИТИСЯ розм., СТЕРЯ́ТИСЯ розм., ЗВО́МПИТИ діал.; ОТОРОПІ́ТИ розм., СТОРОПІ́ТИ розм., ОТЕТЕРІ́ТИ розм., СТОРОПИ́ТИСЯ діал., СТЕТЕРІ́ТИ діал.  Словник синонімів української мови
4. отетеніти — ОТЕТЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм., рідко. Те саме, що отетері́ти. Побачили на ньому сорочку, крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить,-отетенів (Сл. Гр.); Побачила [Марійка] возик, а на ньому Лаврика, півника, торбинки, клуночки — й отетеніла (Вирган, В розп. літа, 1959 261).  Словник української мови в 11 томах
5. отетеніти — Отетені́ти, -ні́ю, -єш гл. = отетеріти. Побачили на ньому сорочку крадену у нас, спитали — де взяв, а він мовчить, — отетенів. Екатер. у.  Словник української мови Грінченка