отетеріння

ОТЕТЕРІ́ННЯ, я, с., розм.

Стан за знач. отетері́ти.

Що ж до Какори, то в того досить швидко минулося отетеріння, він сягнув правицею донизу, вихопив з піхов меча і пішов на ведмедя (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. отетеріння — отетері́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. отетеріння — -я, с., розм. Стан за знач. отетеріти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отетеріння — ОТЕТЕРІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. отетері́ти. Що ж до Какори, то в того досить швидко минулося отетеріння, він сягнув правицею донизу, вихопив з піхов меча і пішов на ведмедя (Загреб., Диво, 1968, 160).  Словник української мови в 11 томах