отрутохімікат
ОТРУТОХІМІКА́Т, у, ч.
Речовина, що використовується для хімічної боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.
Для обеззараження насіння застосовують передпосівне протруювання його різними отрутохімікатами (з наук. літ.);
Довгоносик – страшний ворог культурних рослин, і отрутохімікати малоефективні в боротьбі з ним (з газ.);
Ті, хто вносять отрутохімікати, просто не уявляють усієї небезпеки їх понаднормового застосування (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)