отрутохімікат
ОТРУТОХІМІКА́Т, у, ч. Речовина, що використовується для хімічної боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських рослин.
Отрутохімікати, що захищають посіви від шкідників і хвороб, дають додаткової сільськогосподарської продукції на 6 мільярдів карбованців! (Рад. Укр., 3.ІІІ 1966, 4);
Для обеззараження насіння застосовують передпосівне протруювання його різними отрутохімікатами (Техн. культ., 1956, 161);
Довгоносик — страшний ворог культурних рослин, і отрутохімікати малоефективні в боротьбі з ним (Веч. Київ, 28.VI 1971, 4).
Словник української мови (СУМ-11)