оттак
ОТТА́К, присл., заст.
Отак.
– Братова, серце! – було раджу їй, – зробімо так да оттак, то добре буде (Марко Вовчок);
Перед очима все щось миготить, колесує, привиджується... Цілу ніч оттак перебула я (Панас Мирний);
Усяке діло майстра слуха, – Оттак і загадка моя (Л. Глібов).
Словник української мови (СУМ-20)