отуречувати
ОТУРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТУРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.
Примушувати перейти на турецьку мову, засвоїти турецькі звичаї, культуру і т. ін.
Їм [турецьким феодалам] не вдалось отуречити слов'янські народи, які стійко і мужньо боролися проти своїх поневолювачів (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)