отуречувати
ОТУРЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОТУРЕ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на турецьку мову, засвоїти турецькі звичаї, культуру і т. ін.;
// Робити турецьким за мовою, звичаями, культурою і т. ін.
Їм [турецьким феодалам] не вдалось отуречити слов’янські народи, які стійко і мужньо боролися проти своїх поневолювачів (Нова іст., 1957, 69).
Словник української мови (СУМ-11)