отуха
ОТУ́ХА, и, ж., діал.
Утіха.
Тільки його й отухи, що вип'є (Сл. Б. Грінченка);
Ще прийде отуха на людей (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)ОТУ́ХА, и, ж., діал.
Утіха.
Тільки його й отухи, що вип'є (Сл. Б. Грінченка);
Ще прийде отуха на людей (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)