отце

ОТЦЕ́, част. вказ., заст.

Оце.

– Цікаво, скільки взяв отце Боговітин? – .. Але ніхто йому не відповів. Кожний рахував судорожно свою калитку (К. Гриневичева).

Значення в інших словниках

1. отце — Отце́ нар. = отсе.  Словник української мови Грінченка