отцевський

ОТЦЕ́ВСЬКИЙ, а, е. заст., уроч.

Батьківський.

Маруся впала до ніг отцевських (Г. Квітка-Основ'яненко);

Отцевського хліба-солі з упокоєм уживати (Сл. Б. Грінченка);

Се ж наша отцевська пісня (з переказу).

Значення в інших словниках

1. отцевський — Отце́вський, -а, -е = отцевий. Отцевського хліба-соли з упокоєм уживати. Грин. III. 693.  Словник української мови Грінченка