отяжіти

ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко.

Те саме, що обважні́ти.

Засмутились голуб'ята .. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, – і пригорнулись одно до одного (Марко Вовчок);

Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (І. Франко);

Повіки отяжіли, норовили укрити очі (Г. Колісник).

Значення в інших словниках

1. отяжіти — отяжі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отяжіти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що обважніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отяжіти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати.  Словник синонімів української мови
4. отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб’ята.. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, — і пригорнулись одно до одного (Вовчок, І, 1955, 26); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (Фр., VIII, 1952, 365).  Словник української мови в 11 томах
5. отяжіти — Отяжіти, -жію, -єш гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.  Словник української мови Грінченка