отяжіти

Отяжіти, -жію, -єш

гл.

1) Отяжелѣть.

2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.

Значення в інших словниках

1. отяжіти — отяжі́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отяжіти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що обважніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб'ята .. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, – і пригорнулись одно до одного (Марко Вовчок); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (І.  Словник української мови у 20 томах
4. отяжіти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати.  Словник синонімів української мови
5. отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб’ята.. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, — і пригорнулись одно до одного (Вовчок, І, 1955, 26); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (Фр., VIII, 1952, 365).  Словник української мови в 11 томах