отяжіти
Отяжіти, -жію, -єш
гл.
1) Отяжелѣть.
2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отяжіти — отяжі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- отяжіти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що обважніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб'ята .. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, – і пригорнулись одно до одного (Марко Вовчок); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (І. Словник української мови у 20 томах
- отяжіти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Словник синонімів української мови
- отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб’ята.. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, — і пригорнулись одно до одного (Вовчок, І, 1955, 26); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (Фр., VIII, 1952, 365). Словник української мови в 11 томах