1. Словник української мови в 11 томах

отяжіти

ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти.

Засмутились голуб’ята.. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, — і пригорнулись одно до одного (Вовчок, І, 1955, 26);

Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (Фр., VIII, 1952, 365).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отяжіти — отяжі́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отяжіти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що обважніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отяжіти — ОТЯЖІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що обважні́ти. Засмутились голуб'ята .. Він поблід на лиці, в неї очиці отяжіли слізьми, – і пригорнулись одно до одного (Марко Вовчок); Його клонило на сон, тіло отяжіло від утоми, голова тяжіла.., як довбня (І. Словник української мови у 20 томах
  4. отяжіти — ОБВАЖНІ́ТИ (стати відчутно важчим; стати неповоротким, втратити здатність рухатися від додаткової ваги, втоми, болю і т. ін. — про людину, тварину та частини тіла), ЗВАЖНІ́ТИ, ПОВА́ЖЧАТИ, ОТЯЖІ́ТИ рідше, ЗАВАГОТІ́ТИ заст. — Недок.: важні́ти, ва́жчати. Словник синонімів української мови
  5. отяжіти — Отяжіти, -жію, -єш гл. 1) Отяжелѣть. 2) Обремениться. В неї очиці отяжали слізьми. МВ. І. 48. Словник української мови Грінченка