отінювати

ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що.

Те саме, що заті́нювати 1.

Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (І. Франко);

Бурхливий Прут тут рине в сніжній піні, Смерека нас отінює струнка (М. Рильський);

Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (І. Вирган);

// перен. Охмарювати, затьмарювати.

Війна крилом своїм багряним Отінила злото наших нив (М. Рильський);

Тобі, Кавказе, .. Я віддаю оці недбалі рими, Благослови їх як дітей своїх І отіни верхами сніговими (М. Зеров).

Значення в інших словниках

1. отінювати — оті́нювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. отінювати — -юю, -юєш і отіняти, -яю, -яєш, недок., отінити, -іню, -іниш, док., перех., рідко. Те саме, що затінювати 1). || перен.Охмарювати, затьмарювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отінювати — ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти.  Словник синонімів української мови
4. отінювати — ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що заті́нювати 1. Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (Фр.  Словник української мови в 11 томах