отінювати
ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що.
Те саме, що заті́нювати 1.
Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (І. Франко);
Бурхливий Прут тут рине в сніжній піні, Смерека нас отінює струнка (М. Рильський);
Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (І. Вирган);
// перен. Охмарювати, затьмарювати.
Війна крилом своїм багряним Отінила злото наших нив (М. Рильський);
Тобі, Кавказе, .. Я віддаю оці недбалі рими, Благослови їх як дітей своїх І отіни верхами сніговими (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отінювати — оті́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- отінювати — -юю, -юєш і отіняти, -яю, -яєш, недок., отінити, -іню, -іниш, док., перех., рідко. Те саме, що затінювати 1). || перен.Охмарювати, затьмарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отінювати — ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Словник синонімів української мови
- отінювати — ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що заті́нювати 1. Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (Фр. Словник української мови в 11 томах