отінювати
ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Столітні липи обабіч дороги затінюють її так, що дівчина ступає дорогою, наче зеленим тунелем (Ірина Вільде); Вікна його кімнати затіняли густі віти каштана (О. Досвітній); Високий пліт заслоняв груболистий бузок.., а кути огородженого городу притінювали молоді соснові та грабові гаї (Н. Кобринська); Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (І. Вирган). — Пор. 1. закрива́ти.
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- отінювати — оті́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- отінювати — -юю, -юєш і отіняти, -яю, -яєш, недок., отінити, -іню, -іниш, док., перех., рідко. Те саме, що затінювати 1). || перен.Охмарювати, затьмарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- отінювати — ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що. Те саме, що заті́нювати 1. Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (І. Словник української мови у 20 томах
- отінювати — ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що заті́нювати 1. Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (Фр. Словник української мови в 11 томах