1. Словник української мови в 11 томах

отінювати

ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех., рідко. Те саме, що заті́нювати 1.

Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (Фр., І, 1955, 147);

Бурхливий Прут тут рине в сніжній піні, Смерека нас отінює струнка (Рильський, Зграя.., 1960, 24);

Під вікнами рожа висока цвіла, Колодязь верба отіняла крислата (Вирган, В розп. літа, 1959, 82);

// перен. Охмарювати, затьмарювати.

Як війна крилом своїм багряним Отінила злото наших нив, — Він [ліс] давав притулок партизанам, Він бійців поранених живив (Рильський, III, 1961, 13).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отінювати — оті́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. отінювати — -юю, -юєш і отіняти, -яю, -яєш, недок., отінити, -іню, -іниш, док., перех., рідко. Те саме, що затінювати 1). || перен.Охмарювати, затьмарювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. отінювати — ОТІ́НЮВАТИ, юю, юєш і ОТІНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОТІНИ́ТИ, іню́, і́ниш, док., кого, що. Те саме, що заті́нювати 1. Бориславська церковця стояла сумна на пагірку за селом. Не отінювали її вікові, розлогі липи, як звичайно буває по других селах (І. Словник української мови у 20 томах
  4. отінювати — ЗАТІ́НЮВАТИ (заховувати в тіні, закриваючи світлові промені), ЗАТІ́НЯТИ, ПРИТІ́НЮВАТИ, ПРИТІНЯ́ТИ, ОТІ́НЮВАТИ рідко, ОТІНЯ́ТИ рідко. — Док.: затіни́ти, притіни́ти, отіни́ти. Словник синонімів української мови