офеня

ОФЕ́НЯ, і, ч., заст.

У царській Росії – бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін.

Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. офеня — офе́ня іменник чоловічого роду, істота бродячий дрібний торговець — у царській Росії іст.  Орфографічний словник української мови
2. офеня — -і, ж., заст. У дореволюційній Росії – бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офеня — див. коробейник  Словник чужослів Павло Штепа
4. офеня — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
5. офеня — ОФЕ́НЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії — бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін. Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).  Словник української мови в 11 томах