офеня
ОФЕ́НЯ, і, ж., заст. У дореволюційній Росії — бродячий дрібний торговець, який продавав по селах галантерею, мануфактуру, книжки і т. ін.
Офені й коробейники розвозили та розносили по селах різні товари, яких потребували селяни (Іст. СРСР, II, 1957, 149).
Словник української мови (СУМ-11)