офіцерство

ОФІЦЕ́РСТВО, а, с.

1. Збірн. до офіце́р.

Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Панас Мирний);

Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (П. Кочура).

2. Офіцерське звання, чин.

Дослужилися до офіцерства.

Значення в інших словниках

1. офіцерство — офіце́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. офіцерство — -а, с. 1》 Збірн. до офіцер. 2》 Офіцерське звання, чин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офіцерство — ОФІЦЕ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до офіце́р. Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Мирний, II, 1954, 134); Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає...  Словник української мови в 11 томах