офіцерство

ОФІЦЕ́РСТВО, а, с.

1. Збірн. до офіце́р.

Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Мирний, II, 1954, 134);

Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (Кочура, Зол. грамота, 1960, 114).

2. Офіцерське звання, чин.

Значення в інших словниках

1. офіцерство — офіце́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. офіцерство — -а, с. 1》 Збірн. до офіцер. 2》 Офіцерське звання, чин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. офіцерство — ОФІЦЕ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до офіце́р. Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Панас Мирний); Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (П. Кочура).  Словник української мови у 20 томах