офіцерство
ОФІЦЕ́РСТВО, а, с.
1. Збірн. до офіце́р.
Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Мирний, II, 1954, 134);
Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (Кочура, Зол. грамота, 1960, 114).
2. Офіцерське звання, чин.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- офіцерство — офіце́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- офіцерство — -а, с. 1》 Збірн. до офіцер. 2》 Офіцерське звання, чин. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіцерство — ОФІЦЕ́РСТВО, а, с. 1. Збірн. до офіце́р. Слава про злодійкувату Явдошку одбила хіть у панства та офіцерства заїздити до неї (Панас Мирний); Барклай і сам розумів, що його авторитет з кожним днем падає, що серед офіцерства росте невдоволення (П. Кочура). Словник української мови у 20 томах