офіцерський

ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до офіце́р.

— А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (Н.-Лев., IV, 1956, 294);

Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв "Катюшу" (Гончар, III, 1959, 13);

— Що ж, це, мабуть, нам і розлучатися доведеться, — сказав Сергій Золотаренко. — Нас у офіцерську школу направлять, а вас, мабуть, на фронт (Тют., Вир, 1964, 341);

// Який складається з офіцерів.

Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку й рушив на фронт (Ю. Янов., II, 1958, 234).