1. Словник української мови в 11 томах

офіцерша

ОФІЦЕ́РША, і, ж., розм. Дружина офіцера.

— Я офіцершею буду, — радісно сказала вона (Мирний, IV, 1955, 53);

Сміялася тоді Ганна перед подругами: — Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (Гончар, II, 1959, 172);

Тесля прибув до Глинська нещодавно.., квартирує в одної гарної господині Варочки Шатрової, як він потім довідався, колишньої офіцерші (Земляк, Лебедина зграя, 1971, 69).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіцерша — офіце́рша іменник жіночого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. офіцерша — -і, ж., розм. Дружина офіцера. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. офіцерша — ОФІЦЕ́РША, і, ж., розм. Дружина офіцера. – Я офіцершею буду, – радісно сказала вона (Панас Мирний); Сміялася тоді Ганна перед подругами: – Спершу офіцершею, дружиною гетьманця, а там, дивись, і гетьманшею стану! (О. Словник української мови у 20 томах