офіцерський

ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до офіце́р.

– Що ж, це, мабуть, нам і розлучатися доведеться, – сказав Сергій Золотаренко. – Нас у офіцерську школу направлять, а вас, мабуть, на фронт (Григорій Тютюнник);

// Признач. для офіцера, офіцерів.

Офіцерська їдальня;

// Признач. для носіння офіцерові (про одяг, взуття тощо).

– А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (І. Нечуй-Левицький);

Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв “Катюшу” (О. Гончар);

// Який належить офіцерові, офіцерам.

Венера .. Манишки офіцерські прала (І. Котляревський);

// Такий, як в офіцера.

Антоша заклав руки в офіцерські штани (М. Коцюбинський);

Вісім військових спеціалістів явно офіцерського вигляду .. стояли в дверях (О. Довженко);

// Який складається з офіцерів.

Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку й рушив на фронт (Ю. Яновський);

Вісім полковників вийшли з офіцерського натовпу (О. Довженко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. офіцерський — офіце́рський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. офіцерський — [оф'іцерс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. офіцерський — -а, -е. Прикм. до офіцер. || Який складається з офіцерів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. офіцерський — Офіце́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. офіцерський — ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до офіце́р. — А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах