офіцерський
ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до офіце́р.
– Що ж, це, мабуть, нам і розлучатися доведеться, – сказав Сергій Золотаренко. – Нас у офіцерську школу направлять, а вас, мабуть, на фронт (Григорій Тютюнник);
// Признач. для офіцера, офіцерів.
Офіцерська їдальня;
// Признач. для носіння офіцерові (про одяг, взуття тощо).
– А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (І. Нечуй-Левицький);
Загледівши на Чернишеві офіцерські погони, скрипаль рвучко схопився йому назустріч і, зігнувшись дугою, заграв “Катюшу” (О. Гончар);
// Який належить офіцерові, офіцерам.
Венера .. Манишки офіцерські прала (І. Котляревський);
// Такий, як в офіцера.
Антоша заклав руки в офіцерські штани (М. Коцюбинський);
Вісім військових спеціалістів явно офіцерського вигляду .. стояли в дверях (О. Довженко);
// Який складається з офіцерів.
Швед перевдяг свій загін у форму врангелівського офіцерського полку й рушив на фронт (Ю. Яновський);
Вісім полковників вийшли з офіцерського натовпу (О. Довженко).
Значення в інших словниках
- офіцерський — офіце́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- офіцерський — [оф'іцерс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- офіцерський — -а, -е. Прикм. до офіцер. || Який складається з офіцерів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- офіцерський — Офіце́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- офіцерський — ОФІЦЕ́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до офіце́р. — А ондечки знов вигулькнув отой офіцер, ледащо, що жебрає по Хрещатику, напнувши якийсь латаний офіцерський мундир (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах