офіцерня
ОФІЦЕРНЯ́, і́, ж., зневажл. Збірн. до офіце́р.
Шаланда мчала на берег, і в найкритичнішу хвилину офіцерня стала тікати з берега в місто (Ю. Янов., II, 1958, 200);
Час од часу з гиком на рисаках пролітають міські тузи, офіцерня, поміщики з повіту (Головко, II, 1957, 385);
— Зараз у церкві йде відправа на честь якогось Габсбурга. Повна церква офіцерні і війська (Гжицький, У світ.., 1960, 22).
Словник української мови (СУМ-11)