охижілий

ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко.

Дієпр. акт. до охижі́ти.

– Ти що мені рота затуляєш..? – втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. охижілий — охижі́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. охижілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до охижіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охижілий — ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до охижі́ти. — Ти що мені рота затуляєш..? — втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (Гончар, Таврія.., 1957, 309).  Словник української мови в 11 томах