охижілий
ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко.
Дієпр. акт. до охижі́ти.
– Ти що мені рота затуляєш..? – втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охижілий — охижі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- охижілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до охижіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охижілий — ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до охижі́ти. — Ти що мені рота затуляєш..? — втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (Гончар, Таврія.., 1957, 309). Словник української мови в 11 томах