1. Словник української мови в 11 томах

охижілий

ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до охижі́ти.

— Ти що мені рота затуляєш..? — втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (Гончар, Таврія.., 1957, 309).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охижілий — охижі́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. охижілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до охижіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охижілий — ОХИЖІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. до охижі́ти. – Ти що мені рота затуляєш..? – втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах