охитрувати

ОХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що, розм., рідко.

Те саме, що обхитрува́ти.

Замислив я охитрувати вередуху і уподобив собі трохи оддалік схованку у калинових кущах (Марко Вовчок).

Значення в інших словниках

1. охитрувати — охитрува́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. охитрувати — -ую, -уєш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхитрувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охитрувати — ОХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм., рідко. Те саме, що обхитрува́ти. — Бач, якої співа! — дума Хапко, — Лестками закида! Закидай, закидай, тільки шкода заходу! Не охитрувати! (Вовчок, VI, 1956, 279).  Словник української мови в 11 томах