охмеління

ОХМЕЛІ́ННЯ, я, с.

Стан за знач. охмелі́ти.

Охмеління було занадто сильним, і тим болючішим було протверезіння в прямому і переносному розумінні цього слова (І. Цюпа);

Щасливе охмеління не покидало її (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. охмеління — охмелі́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. охмеління — -я, с. Стан за знач. охмеліти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. охмеління — ОХМЕЛІ́ННЯ, я, с. Стан за знач. охмелі́ти. Охмеління було занадто сильним, і тим болючішим було протверезіння в прямому і переносному розумінні цього слова (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 145).  Словник української мови в 11 томах