охололий
ОХОЛО́ЛИЙ, а, е.
Дієпр. акт. до охоло́нути 1, 2.
Володя сидів увесь нашорошений, дивлячись злякано на Оротука і не випускаючи з охололих рук руля (М. Трублаїні);
Рубін дивиться на охололе й посиніле залізо сконфужено (І. Сенченко);
Він свіжим голосом щирості озвався до них, огрів нею дещо охололі душі (Іван Ле);
Вкритий курявою і кіптявою, збуджений і ще не охололий з бою, Бармаш наказав встановити кулемети на валу лісового рову (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)