охрести
О́ХРЕСТИ, ів, мн., церк.
Ритуальні символи, атрибути процесії хресного ходу (корогви, хрести і т. ін.).
– Я прибігла під віконце, чи не дознаюся? думала, що вже труна й о́хрести, – жаль мені, острах мені... (Марко Вовчок);
Він пішов навпростець і почув безладний спів молитви, а далі побачив проти зоряного неба і охрести. Полем у темноті ішла сільська процесія (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)