охрест
О́ХРЕСТ, присл., розм.
Те саме, що на́вхрест.
Сіла [дівчина] коло столу, а голову опустила на охрест зложені на столі руки (О. Кобилянська);
Сорочка на йому [на ньому] чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою .. охрест перев'язана одежа (Панас Мирний).
Словник української мови (СУМ-20)