охрест
О́ХРЕСТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест.
Сіла [дівчина] коло столу, а голову опустила на охрест зложені на столі руки (Коб., III, 1956, 192).
Словник української мови (СУМ-11)О́ХРЕСТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест.
Сіла [дівчина] коло столу, а голову опустила на охрест зложені на столі руки (Коб., III, 1956, 192).
Словник української мови (СУМ-11)