Орфографічний словник української мови

охрест

о́хрест

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. охрест — присл., розм. Те саме, що навхрест.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. охрест — О́ХРЕСТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест. Сіла [дівчина] коло столу, а голову опустила на охрест зложені на столі руки (О. Кобилянська); Сорочка на йому [на ньому] чорна; штани вибійчані, підсукані аж до колін; за спиною вірьовкою .. охрест перев'язана одежа (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
  3. охрест — НА́ВХРЕСТ (у вигляді хреста), ХРЕСТ-НА́ВХРЕСТ (ХРЕСТ-НА́ХРЕСТ розм.), НАВПЕРЕХРЕ́СТ, ХРЕСТО́М, ХРЕСТОПОДІ́БНО книжн., ВПЕРЕ́ХРЕСТ (УПЕРЕ́ХРЕСТ) рідше, НАО́ХРЕСТ рідко, О́ХРЕСТ рідко.  Словник синонімів української мови
  4. охрест — О́ХРЕСТ, присл., розм. Те саме, що на́вхрест. Сіла [дівчина] коло столу, а голову опустила на охрест зложені на столі руки (Коб., III, 1956, 192).  Словник української мови в 11 томах
  5. охрест — Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. Гол. І складає собі руки на охрест на груди. Рудан. І. 40.  Словник української мови Грінченка