охрещуватися
ОХРЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ОХРЕЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОХРЕСТИ́ТИСЯ, охрещу́ся, охре́стишся, док.
1. Приймати християнську віру через обряд хрещення.
Чи без щастя уродився, Чи без щастя охрестився, Чи такії куми брали – Щастя-долі не вгадали? (з народної пісні);
Яка ж погана наша дячиха! Я вродилась і охрестилась, а такої поганої не бачила! (І. Нечуй-Левицький).
2. Робити рукою знак хреста над собою; перехрещуватися.
Достав запорожець із-за халяви ножаку і показує Сомкові. Той ізвів до неба очі, охрестивсь: – Що ж? – каже. – Роби, що тобі сказано робити (П. Куліш);
– Хрестом охрещаюсь, з хрестом спати лягаю, хрест при мені, при моєму сні (М. Стельмах);
Прілий злякано охрестився (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)