охрещуватися

ОХРЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся і рідко ОХРЕЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОХРЕСТИ́ТИСЯ, охрещу́ся, охре́стишся, док.

1. Приймати християнську віру через обряд хрещення.

Чи без щастя уродився, Чи без щастя охрестився, Чи такії куми брали – Щастя-долі не вгадали? (з народної пісні);

Яка ж погана наша дячиха! Я вродилась і охрестилась, а такої поганої не бачила! (І. Нечуй-Левицький).

2. Робити рукою знак хреста над собою; перехрещуватися.

Достав запорожець із-за халяви ножаку і показує Сомкові. Той ізвів до неба очі, охрестивсь: – Що ж? – каже. – Роби, що тобі сказано робити (П. Куліш);

– Хрестом охрещаюсь, з хрестом спати лягаю, хрест при мені, при моєму сні (М. Стельмах);

Прілий злякано охрестився (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me