охрипати
ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док.
1. Ставати хрипким (про голос).
2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо.
[Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Т. Шевченко);
Дитя охрипло від крику і тепер тільки схлипувало (В. Кучер);
// перен. Утрачати нормальне звучання.
– Здавалося, скрипка хотіла кричати, лаятися, але охрипала, замовкала (О. Іваненко);
Яке ж мені було горе, коли сопілка чомусь охрипла (О. Донченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охрипати — охрипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- охрипати — -аю, -аєш, недок., охрипнути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати хрипким (про голос). 2》 Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо. || перен. Утрачати нормальне звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охрипати — ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Словник синонімів української мови
- охрипати — ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати хрипким (про голос). 2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв’язок тощо. — Здавалося, скрипка хотіла кричати, лаятися, але охрипала, замовкала (Ів. Словник української мови в 11 томах