охрипати

ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Головко); — Збирався (виступати) Сергієнко вакулівський, та застудився, зовсім захрип, тільки шавкотить (О. Гончар); — Хай он Марченко виведе — я охрип! .. Їй-бо ж охрип! — просився Максим (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охрипати — охрипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охрипати — -аю, -аєш, недок., охрипнути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати хрипким (про голос). 2》 Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо. || перен. Утрачати нормальне звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охрипати — ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати хрипким (про голос). 2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Т. Словник української мови у 20 томах
  4. охрипати — ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати хрипким (про голос). 2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв’язок тощо. — Здавалося, скрипка хотіла кричати, лаятися, але охрипала, замовкала (Ів. Словник української мови в 11 томах