1. Словник синонімів української мови

охрещувати

НАЗВА́ТИ (дати кому-, чому-небудь назву, ім'я), НАЙМЕНУВА́ТИ, ПРОЗВА́ТИ розм., НАРЕКТИ́ заст., уроч., поет., ПОЙМЕНУВА́ТИ заст.; ОХРЕСТИ́ТИ (дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок.: назива́ти, прозива́ти, наріка́ти, охре́щувати. Та ввечері й охрестили, і Марком назвали (Т. Шевченко); — Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (О. Гончар); З гір аж до моря уступи сягають, Люди прозвали їх "Чортові сходи" (Леся Українка); — Село своє нарекли (турбаївці) Чаплинкою на пам'ять про тих чаплів, що першими зустрілися їм у степу (О. Гончар); Одначе днями на Вертуна находив "сказ", як охрестив цей стан Галай (В. Підмогильний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охрещувати — охре́щувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. охрещувати — Хрестити, вихрещувати, держати до хреста; (давати ім'я) називати, іменувати, ур. нарікати; (рукою) перехрещувати, накладати хрест. Словник синонімів Караванського
  3. охрещувати — ОХРЕ́ЩУВАТИ, ую, уєш і рідко ОХРЕЩА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРЕСТИ́ТИ, охрещу́, охре́стиш, док. 1. кого і без прям. дод. Справляти обряд хрещення над ким-небудь. Ввечері охрестили [дитину] і Марком назвали (Т. Словник української мови у 20 томах