охрипати
ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док.
1. Ставати хрипким (про голос).
2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв’язок тощо.
— Здавалося, скрипка хотіла кричати, лаятися, але охрипала, замовкала (Ів., Вел. очі, 1956, 46);
[Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Шевч., І, 1963, 100);
Дитя охрипло від крику і тепер тільки схлипувало (Кучер, Чорноморці, 1956, 238);
// перен. Утрачати нормальне звучання.
Яке ж мені було горе, коли сопілка чомусь охрипла (Донч., VI, 1957, 241).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- охрипати — охрипа́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- охрипати — -аю, -аєш, недок., охрипнути, -ну, -неш, док. 1》 Ставати хрипким (про голос). 2》 Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо. || перен. Утрачати нормальне звучання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- охрипати — ОХРИПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОХРИ́ПНУТИ, ну, неш, док. 1. Ставати хрипким (про голос). 2. Діставати хрипоту в голосі внаслідок хвороби, перенапруження голосових зв'язок тощо. [Кобзар:] Аби була ласка слухати, поки не охрип, співатиму (Т. Словник української мови у 20 томах
- охрипати — ХРИ́ПНУТИ (втрачати чистоту, звучність голосу; ставати хрипким — про голос), ЗАХРИПА́ТИ, ОХРИПА́ТИ, ПРИХРИПА́ТИ. — Док.: схри́пнути, захри́пнути, охри́пнути, прихри́пнути. Шумить громада. Голоси поволі хрипли (А. Словник синонімів української мови