1. Словник української мови в 11 томах

охрещений

ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до охрести́ти.

Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (Фр., IV, 1950, 30);

Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Збан., Малин. дзвін, 1958, 294);

// охре́щено, безос. присудк. сл.

— Батька мого Гурч прозивали, а мене Олексієм охрещено (Хотк., І, 1966, 96).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охрещений — охре́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. охрещений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до охрестити. || охрещено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. охрещений — ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до охрести́ти. Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (І. Франко); Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Ю. Словник української мови у 20 томах