охрещений

охре́щений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до охрестити.

|| охрещено, безос. присудк. сл.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. охрещений — охре́щений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. охрещений — ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до охрести́ти. Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (І. Франко); Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Ю. Словник української мови у 20 томах
  3. охрещений — ОХРЕ́ЩЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до охрести́ти. Петро Гарасимів, .. вроджений і охрещений у тім селі, пробува́в досі на вихованню у Олени Василихи (Фр., IV, 1950, 30); Васько незмінно ходив охрещений Шухновським як непоправний другорічник (Збан. Словник української мови в 11 томах